1. Людина, яка сваволить, поводиться свавільно; свавільник, свавільна людина.
2. (у переносному значенні) Про те, що виявляє свавілля, нестриманість, неконтрольовану силу (наприклад, про стихію, почуття тощо).
сваволець
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |