Значення
-
Музичний стиль, що виник у 1930-х роках на основі джазу, для якого характерні синкопований ритм, використання біг-бенду та танцювальна, енергійна манера виконання; свінґ.
-
Стиль парного танця, що виконується під музику свінґу, з характерними обертаннями, кидками та імпровізаційними рухами.
-
Рідкісний варіант написання англійського терміна “swing” (свінґ) в українській мові, що вживається переважно в неспеціалізованих текстах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. суїнг, р. суїнга, д. суїнгові, з. суїнг, о. суїнгом, м. суїнгові, к. суїнгу