1. Музичний стиль, що виник у 1930-х роках на основі джазу, для якого характерні синкопований ритм, використання біг-бенду та танцювальна, енергійна манера виконання; свінґ.
2. Стиль парного танця, що виконується під музику свінґу, з характерними обертаннями, кидками та імпровізаційними рухами.
3. Рідкісний варіант написання англійського терміна “swing” (свінґ) в українській мові, що вживається переважно в неспеціалізованих текстах.