Значення
-
Марна, безплідна метушня, клопіт, турбота про дрібниці, які не мають справжньої цінності або глибини; безглузда, метушлива діяльність.
-
Пуста, зовнішня блискучість, показна пишність, що не має внутрішнього змісту; марнославство.
-
У релігійно-філософському контексті — земне, матеріальне, тимчасове, що протиставляється духовному, вічному; символ марності й тлінності людського буття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. суєта, р. суєти, д. суєті, з. суєту, о. суєтою, м. суєті, к. суєто