Значення
-
(діал.) Який має властивість сувути — рухатися повільно, важко, з труднощами; важкий на підйом, млявий, неповороткий (про людину або тварину).
-
(перен., діал.) Повільний, тягучий, нудний (про час, справу, розмову тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сувучий, р. сувучого, д. сувучому, з. сувучий, о. сувучим, м. сувучім, к. сувучий