1. Який має суверенітет, тобто верховну владу на своїй території та незалежність у міжнародних справах; державно-незалежний.
2. Який має повну свободу дій, незалежність у прийнятті рішень; самовладний, самостійний.
суверенний
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |