Значення
-
Верховенство та самостійність державної влади, що виражається у її праві самостійно визначати свої внутрішні та зовнішні справи без втручання інших держав.
-
Повнота законодавчої, виконавчої та судової влади держави на її території, незалежність у міжнародних відносинах.
-
(У переносному значенні) Незалежність, самостійність, здатність самостійно приймати рішення та нести за них відповідальність (наприклад, суверенність особистості, суверенність народу).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. суверенність, р. суверенності, д. суверенності, з. суверенність, о. суверенністю, м. суверенності, к. суверенносте