суверенність

1. Верховенство та самостійність державної влади, що виражається у її праві самостійно визначати свої внутрішні та зовнішні справи без втручання інших держав.

2. Повнота законодавчої, виконавчої та судової влади держави на її території, незалежність у міжнародних відносинах.

3. (У переносному значенні) Незалежність, самостійність, здатність самостійно приймати рішення та нести за них відповідальність (наприклад, суверенність особистості, суверенність народу).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |