суверен

[suʋɛrɛn] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Верховний правитель держави (монарх, імператор, цар тощо), який має необмежену владу та символізує єдність нації.

  2. Носій верховної влади в державі; суверенна держава або народ як джерело влади в демократичній системі.

  3. (Істор.) Золота англійська монета, вперше викарбувана за короля Генріха VII наприкінці XV століття, з зображенням монарха на троні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. суверен, р. суверена, д. суверенові, з. суверена, о. сувереном, м. суверені, к. суверене

Походження слова (Етимологія)

Слово «суверен» походить від французького «souverain», що означає «верховний, незалежний». Воно, у свою чергу, походить від середньовічного латинського «superanus», утвореного від латинського «super» — «над, понад». Таким чином, суверен — це той, хто стоїть над усіма, має верховну владу. Це слово не пов’язане зі значеннями «делікатний», «вишуканий» тощо, які описують інше слово — «субтельний» (від латинського «subtilis»), що означає «тонкий, витончений». Тому плутати ці слова не варто.
Споріднені слова:незалежність, влада, монарх

Більше записів