Значення
-
Одноособовий глава держави (цар, король, імператор, султан тощо), який отримує владу зазвичай у спадок і править довічно.
-
Особа, яка має необмежену верховну владу в державі; самодержець.
-
Перен. Той, хто панує, домінує в якій-небудь галузі діяльності або має неперевершені якості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. монарх, р. монарха, д. монархові, з. монарха, о. монархом, м. монархові, к. монарху