самодержець

1. Монарх, який має необмежену, абсолютну владу в державі; автократ.

2. (іст.) Титул деяких монархів, зокрема російських імператорів, що підкреслював незалежність та верховність їхньої влади.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |