Значення
-
Монарх, який має необмежену, абсолютну владу в державі; автократ.
-
(іст.) Титул деяких монархів, зокрема російських імператорів, що підкреслював незалежність та верховність їхньої влади.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самодержець, р. самодержця, д. самодержцеві, з. самодержця, о. самодержцем, м. самодержцеві, к. самодержцю