суття

Значення

1. У філософії: абсолютна, незмінна основа буття, внутрішня сутність явищ, що існує сама по собі, поза залежністю від свідомості людини та конкретних предметних форм.

2. У релігійному та містичному вживанні: вища, божественна або надприродна реальність, першопричина всього існуючого; часто синонімічно поняттям “Абсолют”, “Бог”.

3. У переносному значенні: найглибша, істинна суть чого-небудь, основа основ; те, що становить головний зміст явища, поняття чи ідеї.

Правопис та відмінювання