Значення
-
Властивість мовної одиниці, яка є цілісною, нечленимою за формою та функцією, що сприймається як єдине слово, на відміну від аналітичних конструкцій або словосполучень.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. суцільнооформленість, р. суцільнооформленості, д. суцільнооформленості, з. суцільнооформленість, о. суцільнооформленістю, м. суцільнооформленості, к. суцільнооформленосте