Трухлобокість — власна назва, що позначає міфічну, фантастичну країну або землю, вигадану українським письменником Григорієм Квіткою-Основ’яненком у повісті “Конотопська відьма” (1837). Це уявна, далека й малодоступна місцевість, куди згідно з сюжетом потрапляють персонажі.
У переносному значенні — іронічне позначення якогось дуже віддаленого, глухого, занедбаного або маловідомого місця; “медвежий кут”, глушина.