суставець

[sustɑʋɛt͡sʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (анатомія) Рухливе з’єднання кісток у скелеті, що забезпечує їхнє відносне переміщення; синонім до “суглоб”.

  2. (техніка) Шарнірне з’єднання, рухливий вузол у механізмі, що дозволяє деталям обертатися або згинатися.

  3. (діал., зоол.) Одна з кістяних ланок, сегментів у складі хвоста, хребта або кінцівки тварини; хребцевий або хвостовий суглоб.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. суставець, р. суставця, д. суставцеві, з. суставця, о. суставцем, м. суставцеві, к. суставцю

Більше записів