1. Справжній, істинний, такий, що цілком відповідає суті явища або поняття; найвищого ступеня прояву якоїсь ознаки.
2. Який існує в дійсності, реальний, наявний (часто на противагу чомусь уявному або майбутньому).
3. (У релігійно-філософському контексті) Який має абсолютне, самодостатнє буття; вічний і незмінний (найчастіше стосовно Бога).