сурядний
[surjɑdnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(у граматиці) такий, що стосується сурядного зв’язку, сурядності; який виражає рівноправне з’єднання однорідних членів речення або частин складного речення.
-
(у математиці, логіці) такий, що знаходиться в відношенні рівноправності, однорідності з чимось; координатний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сурядний, р. сурядного, д. сурядному, з. сурядного, о. сурядним, м. суряднім
Походження слова (Етимологія)
Слово «сурядний» походить від іменника «ряд» за допомогою префікса «су-», що означає спільність або поєднання. Воно є калькою з латинського «coordinatus», де «co-» відповідає українському «су-», а «ordinatus» означає «розміщений у ряд». Таким чином, «сурядний» описує елементи, які розташовані в одному ряду, тобто рівноправні за значенням або важливістю. Це слово використовується в граматиці для позначення рівноправного зв’язку між частинами речення.