(про тварину, переважно про коня) Випускати повітря через стиснуті губи, видаючи різкий свистячий або хрипкий звук, схожий на звук сурми; сопіти, хропіти від напруги, збудження або нездужання.
(переносно, про людину) Гучно або роздратовано говорити, кричати; лайливо висловлюватися.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я сурмлюся, ти сурмишся, він сурмиться, ми сурмимося, ви сурмитеся, вони сурмляться