Древослів

Словник Української Мови

сургучити

[surɦut͡ʃɪtɪ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Накладати сургуч, закріплюючи сургучною печаткою (наприклад, конверт, документ тощо).

  2. Запечатувати, закривати щось, використовуючи розплавлений сургуч як матеріал для пломбування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сургучита, р. сургучити, д. сургучиті, з. сургучиту, о. сургучитою, м. сургучиті, к. сургучито

Більше записів