сургучник

[surɦut͡ʃnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Сургучник — невелика металева коробочка з отвором у верхній частині, призначена для зберігання та нагрівання сургучу перед запечатуванням листів, документів тощо.

  2. Сургучник — застаріла назва пристрою (часто у вигляді лампадки зі спіраллю або вугільним пальником) для розтоплення сургучу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сургучник, р. сургучника, д. сургучникові, з. сургучник, о. сургучником, м. сургучникові, к. сургучнику

Більше записів