Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* СУРДУТ И НА , и, ж., заст. Поганенький , поношений сурдут . Зчудовано підняв я голову й побачив на одній високій груші .. Василька , котрий , засівши на одній галузі без сурдутини й босоногий , заїдав грушки ( Коб ., III, 1956, 34); Пішов [ Іван ] у легкій сурдутині , тепер дрожить [ дрижить ] усім тілом (Круш., Буденний хліб .., 1960, 54).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сурдутин, р. сурдутина, д. сурдутинові, з. сурдутин, о. сурдутином, м. сурдутині, к. сурдутине