супутниця

1. Жінка, яка супроводжує когось або перебуває поряд з кимсь у житті, подорожі, спільній справі тощо; товаришка.

2. Жінка, яка перебуває з чоловіком у сталій близькій, часто романтичній або подружній, взаємозв’язку; подруга життя.

3. Той, хто або те, що невіддільне від кого-, чогось, співіснує або з’являється разом з кимось, чимось (переносно).

4. Небесне тіло (планета), що обертається навколо іншого, більш масивного (наприклад, Місяць — супутниця Землі).

5. Штучний об’єкт, запущений на орбіту навколо Землі або іншого небесного тіла з науковою, технічною, господарською метою (штучний супутник).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |