супутниця

[suputnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Жінка, яка супроводжує когось або перебуває поряд з кимсь у житті, подорожі, спільній справі тощо; товаришка.

  2. Жінка, яка перебуває з чоловіком у сталій близькій, часто романтичній або подружній, взаємозв’язку; подруга життя.

  3. Той, хто або те, що невіддільне від кого-, чогось, співіснує або з’являється разом з кимось, чимось (переносно).

  4. Небесне тіло (планета), що обертається навколо іншого, більш масивного (наприклад, Місяць — супутниця Землі).

  5. Штучний об’єкт, запущений на орбіту навколо Землі або іншого небесного тіла з науковою, технічною, господарською метою (штучний супутник).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. супутниця, р. супутниці, д. супутниці, з. супутницю, о. супутницею, м. супутниці, к. супутнице

Більше записів