Значення
-
У давньому українському праві та побуті — жінка, яка разом з чоловіком (супряжником) несе спільну відповідальність за борги або зобов’язання, особливо в контексті поруки; співпоручителька.
-
Застаріле або рідковживане позначення дружини як партнерки у шлюбі, особи, що перебуває у шлюбному союзі (супряжі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. супряжниця, р. супряжниці, д. супряжниці, з. супряжницю, о. супряжницею, м. супряжниці, к. супряжнице