1. У давньому українському праві та побуті — жінка, яка разом з чоловіком (супряжником) несе спільну відповідальність за борги або зобов’язання, особливо в контексті поруки; співпоручителька.
2. Застаріле або рідковживане позначення дружини як партнерки у шлюбі, особи, що перебуває у шлюбному союзі (супряжі).