Значення
-
Особа, яка супроводжує когось або щось, здійснює провід, охорону або спостереження під час руху чи перебування деінде.
-
Той, хто знаходиться поряд з кимось для надання допомоги, послуг або для участі у чомусь як супутник.
-
Техн. Пристрій, механізм або система, що функціонує одночасно з основним об’єктом, забезпечуючи його роботу, контроль або безпеку.
-
Муз. Особа, що акомпанує на музичному інструменті (наприклад, піаніст-супроводжувач).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. супроводжувач, р. супроводжувача, д. супроводжувачеві, з. супроводжувача, о. супроводжувачем, м. супроводжувачеві, к. супроводжувачу