Значення
-
Особа, яка супроводжує когось або щось у дорозі, подорожі, екскурсії тощо, часто для надання допомоги, охорони чи керівництва.
-
Той, хто акомпанує, грає музичний супровід для соліста чи ансамблю.
-
У техніці: пристрій, механізм або програма, призначені для супроводу, обслуговування чи контролю за основним об’єктом або процесом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. супровідник, р. супровідника, д. супровідникові, з. супровідника, о. супровідником, м. супровідникові, к. супровіднику