Значення
-
Особа, яка чинить опір, протидіє комусь або чомусь; противник, опонент.
-
Той, хто перебуває в стані боротьби, суперництва або конфронтації з кимось; суперник, ворог.
-
У філософському або літературному контексті — протилежність, антипод, протиставна сила або явище.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. супротивець, р. супротивця, д. супротивцеві, з. супротивця, о. супротивцем, м. супротивцеві, к. супротивцю