супротивець

Особа, яка чинить опір, протидіє комусь або чомусь; противник, опонент.

Той, хто перебуває в стані боротьби, суперництва або конфронтації з кимось; суперник, ворог.

У філософському або літературному контексті — протилежність, антипод, протиставна сила або явище.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |