1. Напрям у абстрактному мистецтві, заснований у 1910-х роках Казимиром Малевичем, що виражається в комбінуванні простих геометричних фігур (квадрат, коло, трикутник, пряма) на білому або кольоровому тлі, відкидаючи будь-яку предметність і прагнучи до «нуля форм».
2. Художня система, філософія та теорія мистецтва, розроблена Малевичем, яка проголошувала перевагу (супремацію) чистої художньої чуттєвості над відтворенням реальних предметів і явищ.