Значення
-
(у фізиці та хімії) Властивість речовини випаровуватися, витікати або розсіюватися; міра здатності газу або пари до розширення та виходу із замкнутого простору.
-
(у соціології, психології) Схильність до втечі від реальності, соціальної відповідальності або неприємних обставин; тікацька поведінка.
-
(переносно) Непостійність, миттєвість, швидкоплинність; властивість швидко зникати або змінюватися.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фугітивність, р. фугітивності, д. фугітивності, з. фугітивність, о. фугітивністю, м. фугітивності, к. фугітивносте