1. Послідовник філософсько-релігійного вчення супранатуралізму, який визнає існування надприродного, духовного початку (Бога, абсолюту) та вважає, що пізнання його можливе через відкриття (божественне одкровення), а не лише через розум і досвід.
2. Представник напряму в мистецтві (зокрема літературі), для якого характерне зображення виняткових, надприродних подій або явищ як невід’ємної частини реальності, що часто протиставляється натуралізму.