Значення
-
Послідовник філософсько-релігійного вчення супранатуралізму, який визнає існування надприродного, духовного початку (Бога, абсолюту) та вважає, що пізнання його можливе через відкриття (божественне одкровення), а не лише через розум і досвід.
-
Представник напряму в мистецтві (зокрема літературі), для якого характерне зображення виняткових, надприродних подій або явищ як невід’ємної частини реальності, що часто протиставляється натуралізму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. супранатураліст, р. супранатураліста, д. супранатуралістові, з. супранатураліста, о. супранатуралістом, м. супранатуралісті, к. супранатуралісте