Значення
-
(у церковній практиці) Звертатися з колективною проханням або благанням до Бога, Богородиці, святих під час богослужіння, особливо у вигляді спільного співу або читання молитов.
-
(застаріле, в офіційному листуванні) Подавати спільну просьбу, клопотання або скаргу від імені групи осіб до вищої інстанції чи влади.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я суплікуюся, ти суплікуєшся, він суплікується, ми суплікуємося, ви суплікуєтеся, вони суплікуються