суплетивний
[suplɛtɪʋnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Суплетивний (від лат. suppletivus — доповнюючий) — такий, що утворюється від різних коренів або основ, але належить до однієї лексичної одиниці (наприклад, форма минулого часу дієслова “іти” — “пішов”, або ступені порівняння прикметника “добрий” — “кращий”).
-
У граматиці: стосовний до суплетивізму — способу утворення граматичних форм одного й того самого слова за допомогою різнокореневих або різноосновних морфем.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. суплетивний, р. суплетивного, д. суплетивному, з. суплетивного, о. суплетивним, м. суплетивнім