1. У мовознавстві — спосіб утворення граматичних форм одного й того самого слова за допомогою різних коренів або основ, що не мають між собою етимологічного зв’язку (наприклад: людина — люди, я — мене, добре — краще).
2. У лінгвістиці — явище, коли різні форми однієї лексеми утворені від різних коренів, що є наслідком історичного розвитку мови.