суплетивізм

[suplɛtɪʋizm] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У мовознавстві — спосіб утворення граматичних форм одного й того самого слова за допомогою різних коренів або основ, що не мають між собою етимологічного зв’язку (наприклад: людина — люди, я — мене, добре — краще).

  2. У лінгвістиці — явище, коли різні форми однієї лексеми утворені від різних коренів, що є наслідком історичного розвитку мови.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. суплетивізм, р. суплетивізму, д. суплетивізмові, з. суплетивізм, о. суплетивізмом, м. суплетивізмі, к. суплетивізме

Більше записів