супірництво

[supirnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Супірництво — це стан суперечності, протистояння або боротьби між двома або більше сторонами, які мають різні, часто протилежні, інтереси, погляди або цілі.

  2. Супірництво — це форма взаємодії, що характеризується змаганням, суперництвом або конфліктом, спрямованим на досягнення переваги, перемоги або реалізації власних інтересів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. супірництво, р. супірництва, д. супірництву, з. супірництво, о. супірництвом, м. супірництві, к. супірництво

Більше записів