суперсегментний
[supɛrsɛɦmɛntnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(У фонетиці) Такий, що стосується або описує характеристики мовлення, що поширюються більш ніж на один сегмент (звук) і накладаються на сегментний ланцюжок, зокрема наголос, тон, інтонацію, темп, ритм.
-
(У мовознавстві) Такий, що належить до рівня мовної структури, елементи якого (просодії) реалізуються одночасно з лінійною послідовністю сегментних одиниць (фонем, морфем).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. суперсегментний, р. суперсегментного, д. суперсегментному, з. суперсегментного, о. суперсегментним, м. суперсегментнім