Значення
-
Розпадатися на частини, давати тріщини, руйнуватися від удару, тиску або внаслідок внутрішньої напруги (про предмети, матеріали).
-
Покриватися мережею дрібних тріщин (про поверхню чогось, наприклад, шкіру, грунт, фарбу).
-
Перен. зазнавати розколу, серйозних внутрішніх суперечностей, бути на межі розпаду (про колектив, об’єднання, стосунки).
-
Розм. дуже сильно сміятися, реготати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я тріщуся, ти тріщишся, він тріщиться, ми тріщимося, ви тріщитеся, вони тріщаться