1. Розпадатися на частини, давати тріщини, руйнуватися від удару, тиску або внаслідок внутрішньої напруги (про предмети, матеріали).
2. Покриватися мережею дрібних тріщин (про поверхню чогось, наприклад, шкіру, грунт, фарбу).
3. Перен. зазнавати розколу, серйозних внутрішніх суперечностей, бути на межі розпаду (про колектив, об’єднання, стосунки).
4. Розм. дуже сильно сміятися, реготати.