1. У граматиці: найвищий ступінь порівняння прикметників та прислівників, що виражає найбільшу міру ознаки (найвищий, найкращий, найшвидше).
2. У риториці та стилістиці: надмірне, перебільшене вихваляння кого-небудь або чого-небудь; вислів, що містить таке вихваляння.