Значення
-
Суперфікс — афікс, який не вставляється всередину основи слова, а накладається на неї у вигляді певного суперсегментного засобу, наприклад, наголосу, тону або особливості інтонації, що змінює граматичне значення слова.
-
Суперфікс — у сучасній лінгвістиці: будь-який суперсегментний (просодичний) засіб (наголос, тон, інтонаційний контур), який виконує функцію, аналогічну афіксам, тобто бере участь у словотворенні або вираженні граматичних значень.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. суперфікс, р. суперфікса, д. суперфіксові, з. суперфікса, о. суперфіксом, м. суперфіксі, к. суперфікс