суміжник

[sumiʒnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Власна назва українського літературно-мистецького товариства, заснованого 1925 року у Львові, до якого входили письменники, критики та митці, зокрема члени розпущеного об’єднання “Гарт”.

  2. Заст. Той, хто межує з кимось, сусід по земельній ділянці, по межі; сумежник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. суміжник, р. суміжника, д. суміжникові, з. суміжника, о. суміжником, м. суміжникові, к. суміжнику

Більше записів