сумежник

[sumɛʒnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Той, хто межує з кимось, чимось; сусід (переважно про людей, що мають суміжні земельні ділянки, а також про держави чи території).

  2. Заст. Той, хто перебуває поруч, супроводжує когось; супутник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сумежник, р. сумежника, д. сумежникові, з. сумежник, о. сумежником, м. сумежникові, к. сумежнику

Більше записів