Значення
-
(у будівництві, матеріалознавстві) Властивість цементу, бетону та інших будівельних матеріалів зберігати свою міцність і стійкість при тривалому впливі води, що містить сульфатні іони (наприклад, у ґрунтових водах, морській воді).
-
(у хімії, технології) Здатність матеріалу, покриття або сполуки не руйнуватися та не втрачати своїх властивостей під дією сульфатів або сірчаної кислоти.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сульфатостійкість, р. сульфатостійкості, д. сульфатостійкості, з. сульфатостійкість, о. сульфатостійкістю, м. сульфатостійкості, к. сульфатостійкосте