1. (у будівництві, матеріалознавстві) Властивість цементу, бетону та інших будівельних матеріалів зберігати свою міцність і стійкість при тривалому впливі води, що містить сульфатні іони (наприклад, у ґрунтових водах, морській воді).
2. (у хімії, технології) Здатність матеріалу, покриття або сполуки не руйнуватися та не втрачати своїх властивостей під дією сульфатів або сірчаної кислоти.