Значення
-
Рухливе з’єднання кісток у скелеті людини або тварини, що забезпечує можливість переміщення окремих частин тіла відносно одна одної.
-
Місце з’єднання окремих частин у технічних конструкціях, механізмах, що забезпечує їхній певний рух або поворот (наприклад, карданний суглоб).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. суглоб, р. суглоба, д. суглобові, з. суглоб, о. суглобом, м. суглобі, к. суглобе
Походження слова (Етимологія)
Слово «суглоб» походить від праслов’янського кореня, пов’язаного зі значенням «з’єднувати, складати». Воно утворене за допомогою префікса «су-» (що означає «разом») та основи, спорідненої з дієсловом «гнути» або «згинати». Таким чином, суглоб — це місце, де кістки з’єднуються і можуть згинатися, забезпечуючи рухливість скелета.