суфізм

Значення

1. Містично-аскетична течія в ісламі, що виникла в VIII столітті, головною метою якої є досягнення єдності віруючого з Богом через внутрішнє самовдосконалення, аскетизм, особливі духовні практики та шлях любові до Абсолюту.

2. Філософсько-релігійне вчення, що розглядає світ як прояв божественної сутності та проповідує шлях до пізнання істини (Бога) через внутрішнє осягнення, інтуїцію та особистий духовний досвід, часто поза рамками формальної обрядовості.

Правопис та відмінювання