Значення
-
Послідовник суфізму — містичного напряму в ісламі, що виник у VIII столітті та робить акцент на внутрішньому духовному шляху до Бога через аскетизм, медитацію та самовдосконалення.
-
Представник релігійно-філософської течії, що поєднує елементи мусульманського віровчення з містицизмом, часто об’єднаний у братства (тарикати) під керівництвом духовного наставника (шейха, мюршида).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. суфій, р. суфія, д. суфієві, з. суфія, о. суфієм, м. суфієві, к. суфію