Значення
-
(у християнстві) Епітет Бога або Ісуса Христа, що вказує на їхню верховну роль у вирішенні людських доль і здійсненні остаточного суду над душами та вчинками.
-
(у переносному значенні, книжн.) Той, хто має владу або моральний авторитет для винесення оцінки, рішення чи вироку щодо когось або чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. судящий, р. судящого, д. судящому, з. судящого, о. судящим, м. судящім, к. судящий