1. Дієприслівник від дієслова “судити“, що вживається для вказівки на джерело, основу або критерій висновку, припущення або оцінки; виражає зв’язок між спостереженням і висновком з нього.
2. (У конструкції “судячи з (за) + родовий відмінок”) На підставі чогось, беручи до уваги щось, як можна зробити висновок.