Значення
-
(історичне) Судова установа в Україні XIV–XVIII століть, що розглядала цивільні та кримінальні справи; суд.
-
(історичне) Збірка, книга судових законів, статутів або рішень (наприклад, Литовський статут).
-
(рідковживане) Суддівський корпус, судді як колектив; також приміщення суду.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. судівник, р. судівника, д. судівникові, з. судівника, о. судівником, м. судівникові, к. судівнику