1. Набувати суб’єктивного характеру; розглядатися, оцінюватися або тлумачитися не об’єктивно, а через призму особистого сприйняття, переживань або інтересів.
2. У філософії — ставати суб’єктом, набувати ознак суб’єктивності; перетворюватися на самостійну свідому дійову особу (суб’єкт) у процесі пізнання чи практики.