1. Філософська категорія, що позначає властивість свідомості, мислення, діяльності, які обумовлені внутрішнім станом, індивідуальним досвідом, особистими переконаннями, почуттями та інтересами суб’єкта (протилежне — об’єктивність).
2. У психології — особливість сприйняття та оцінки дійсності, що залежить від особистих вражень, уподобань, емоцій, установок конкретної людини.
3. У повсякденному вжитку — характеристика думки, судження або висновку, що відображає переважно особисту точку зору, а не незалежні факти, і тому може бути упередженою.