Властивість або стан того, що є неочікуваним; раптовість, непередбаченість події, явища, дії тощо.
неочікуваність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що є неочікуваним; раптовість, непередбаченість події, явища, дії тощо.
Відсутні