1. Замінник, заступник; те, що використовується замість іншого предмета, явища або поняття, маючи схожі властивості або функції.
2. У хімії: похідна сполука, в якій один або кілька атомів водню заміщені на інші атоми або атомні групи.
3. У мовознавстві: слово або словосполучення, що вживається замість іншого слова (наприклад, займенник як субститут іменника).
4. У праві: особа, призначена замінити іншу особу у виконанні певних прав або обов’язків (наприклад, спадкоємець за заповітом).