1. Який стосується субстанції, має сутнісний характер; сутнісний, істотний.
2. У філософії: властивий субстанції, що має самостійне, незалежне існування; самостійний, невипадковий.
3. У мовознавстві: такий, що належить до знаменних частин мови, які називають предмети, ознаки, дії, кількість (на противагу формальним, службовим словам).