Значення
-
(у психології, згідно з теорією З. Фрейда) Захистний механізм психіки, при якому неприйнятні, заборонені соціумом або супер-Его прагнення та імпульси (переважно сексуальні або агресивні) перетворюються на соціально схвалювані та конструктивні види діяльності, такі як творчість, інтелектуальна праця, мистецтво.
-
(у фізиці та хімії) Фізичний процес, при якому речовина переходить із твердого стану безпосередньо в газоподібний, минаючи рідку фазу; також зворотний процес переходу з газу в тверде тіло (десублімація).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сублімування, р. сублімування, д. сублімуванню, з. сублімування, о. сублімуванням, м. сублімуванні, к. сублімування